Педагогічна рада «Освітні технології екологічного виховання дітей в ЗДО» (листопад)

1 . Екологічна свідомість та культура як складова гармонійного розвитку, формування цілісної картини світу та життєвої компетентності здобувача освіти.

2. Форми роботи з екологічного виховання дітей дошкільного віку.

3. Стан роботи в групах по ознайомленню дітей з основами екології.

4. Ігрові технології в екологічному вихованні дошкільнят

5. Огляд-конкурс на кращий куточок природи

Завдання до педради:

Презентація дидактичних ігор з екологічного виховання.

Семінар-практикум для вихователів за темою: «Куточок природи в екологічному вихованні дошкільника» (жовтень)
1. Розкрити особливості, значення, зміст та організацію куточка природи в ЗДО.

2. Визначити роль організації куточка природи в екологічному вихованні здобувачів освіти.

3. Практична частина

Перегляд занять:

- Інтегроване заняття з приорітетом екологічного виховання (Іщенко Ю.М., жовтень )

- Експерементально - дослідницька діяльність у здобувачів освіти старшого дошкільного віку (Піскун А.А., листопад)

Консультації:

 - Організація пошуково-дослідницької діяльності здобувачів освіти в групах дошкільного віку (Піскун А.А., листопад)

- Формування моральних уявлень здобувачів освіти у процесі екологічного виховання.

Педгодини:

- Формування екологічного світорозуміння дошкільників через пошуково - дослідницьку діяльність (вихователь-методист, листопад)

- Організація праці дітей у природі (Пластініна Н.В., березень)

Тематичний контроль

 Використання в роботі освітніх технологій екологічного виховання дітей в ЗДО з метою формування природодоцільницького  світогляду  (всі групи, листопад)

Педагогічна рада «Формування виразності мовлення дошкільнят, як складової комунікативно - мовленнєвого розвитку» (лютий)

1. Розвиток мовлення, емоційно-вольової сфери, комунікативних навичок і розвиток дитини в цілому напередодні вступу до школи.

2. Формування в дітей різних видів мовленнєвої і комунікативної компетенції, які в сукупності спрямовані на формування мовленнєвої особистості дитини.

3 Аналіз  мовленнєвої компетенції дітей старшого дошкільного віку (зв’язне мовлення).

4.Театралізована діяльність, як засіб розвитку зв’язного мовлення дітей.

Семінар-практикум:Реалізація змісту освітнього напряму «Мовлення дитини»

Базового компонента дошкільної освіти (лютий)

1. Заняття як провідна форма роботи з розвитку мовлення
2. Засоби і методи роботи з розвитку мовлення
3. Вікові особливості розвитку мовлення дошкільнят
4. Рекомендації для вихователів щодо забезпечення ефективності мовленнєвих занять
5. Тест для самодіагностики «Мовленнєва робота з дошкільниками» 

Перегляд заняття:

-  Розвиток мовлення дітей дошкільного віку (Йолтуховська Т.О., лютий)

Консультації:

-  Професійне мовлення педагогів (Москаль Л.В.

- Використання мультфільмів як засобу розвитку зв’язного мовлення дітей дошкільного віку (Пластініна Н.В., січень)

- Мовленнєвий розвиток дитини , як один з основних чинників становлення особистості в дошкільному дитинстві. (Харитонова О.В., лютий)

- Форми, методи та прийоми роботи з дітьми на заняттях з розвитку мови.

Педагогічна година:

- Фольклор в мовленнєвому розвитку дошкільника  (муз керівник Фіщенко Л.Ю.)

- Картина як дидактичний засіб розвитку монологічного мовлення дошкільників.Особливості сприймання та усвідомлення дітьми картин. (Канавіна І.С.)

Консультація для батьків:

-  Мовленнєвий розвиток дитини – запорука успішного життя (практичний психолог Федоренко В.В.)

- Поради для батьків «Розвиток зв’язного мовлення - запорука успішногонавчання у школі» (вихователі старших та середніх груп)

Тематичний контроль

Стан роботи в ЗДО  з формування мовленнєвої та пізнавальної компетентності дошкільників за допомогою театралізованої діяльності» (січень)

Перегляд занять:

- Використання інтерактивної дошки в освітньому процесі спец. груп (Михайлова Н.Л. лютий)

- Розвиток зорового сприйняття у дітей з порушенням зору. (Харитонова О.В., січень)

Консультація

«Використання інформаційно-комунікаційних технологій в освітньому процесі».

(Жованік І.О.)

Вивчення  перспективного педагогічного досвіду вихователя вищої категорії  Н.В. Пластініної : «Координація можливостей командної підтримки дітей з особливими освітніми потребами у формуванні чуттєвого досвіду в умовах закладу дошкільної освіти»

Теоретичний семінар «Фізичний розвиток дитини і його здоров’я вчора, сьогодні, завтра » (січень)

1. «Розвиток фізичних (рухових) якостей у дітей дошкільного віку як дієвий засіб збереження та зміцнення здоров’я».
2. Спортивні ігри в дошкіллі: важливі… й можливі. «Методичний дартс» (види спорту відповідно БКДО)
3. Особливості фізичного виховання дітей із порушенням зору
4. Оздоровлюємо дітей разом з батьками - про просвітницьку роботу з батьками щодо фізичного розвитку та зміцнення здоров’я вихованців.

Перегляд заняття

Використання степ – платформи в оздоровчій роботі на заняттях з фізичного виховання. (Чигір А.О., січень)

ЗВІТ

про підсумки методичної роботи

за 2020 – 2021 н.р.

Враховуючи норми розділу 3 «Основні завдання діяльності методичного кабінету» Примірного положення про методичний кабінет закладу дошкільної освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 16.04.2018 № 372, інструктивно-методичних рекомендацій «Щодо організації діяльності закладів дошкільної освіти у 2020/2021 навчальному році», наведених у додатку до листа Міністерства освіти і науки України від 30.07.2020 № 1/9-411, та з метою виконання завдань діяльності закладу, передбачених Планом роботи закладу на 2020/2021 навчальний рік,  методична робота закладу була спрямована на підвищення кваліфікації та професійної майстерності педагогів, розвиток творчого потенціалу кожного члена педагогічного колективу, а отже на досягнення позитивних результатів у вихованні, розвитку та навчанні дітей.

Заходи, передбачені річним планом роботи закладу, виконано повністю завдяки вчасній організації дистанційного спілкування з педагогами на платформі ZOOM. Це й дало змогу виконати завдання, які ставив перед собою педагогічний колектив у 2020/2021 навчальному році, а саме:

1. Організувати  Командний  корекційно-педагогічний супровід (тьюторський), направлений на забезпечення розвитку дитини з порушенням зору в процесі її навчання, виховання, корекції наявних відхилень, під час проведення діяльності в сенсорній кімнаті.

2. Продовжити роботу по створенню і підтримці індивідуального психолого-педагогічного супроводу дитини, в умовах освітньої реформи « НУШ», для збалансування напрямів розвитку цілісної особистості дитини напередодні вступу до школи.

3.Комплексно організувати роботу, щодо раннього виявлення психологічних та мовленнєвих порушень у здобувачів освіти, забезпечити фахову корекційно-психологічну допомогу родинам у вихованні і розвитку дітей дошкільного віку, в тому числі і дітям з ООП.

4. Оптимізувати роботу над формуванням моделі безпечної поведінки та здорового способу життя, учасників освітньо-виховного процесу для набуття адекватної поведінкової реакції в різних життєвих ситуаціях через використання здоров’ятворчих та здоров’яформуючих технологій.

        Щоб реалізувати річні завдання протягом навчального року в закладі проводили педгодини, засідання педагогічної ради, семінари-практикуми, тижні педагогічної майстерності. А також засідання круглих столів, методичні мости, тренінги, інформаційні вісники, ярмарки педагогічних знахідок, педагогічні діалоги, диспути, мозкові штурми, презентації, конкурси.

Щоб забезпечити мовленнєвий розвиток дошкільників педагоги в усіх вікових групах створили розвивальне середовища, яке дає кожній дитині можливість проявити себе.

Вихователі груп раннього віку №1,№10 І Келеп, В. Тіхонова, Т. Йолтуховська, І.Каюн ,активно провадять роботу з дитячою книгою, картинками, ігри з лялькою, розповіді-описи іграшок, предметів. Аналіз виконання програмових вимог з розвитку мовлення засвідчив, що вихованці груп раннього віку комунікативні, мають елементарні навички культури мовлення, розмовляють відповідно до вікових особливостей, уміють відповідати реченнями, вивляють бажання спілкуватися, знають потішки, вірші.

Вихователі груп № 6 (Р. Гарбар,К. Молдовяну), № 8 (Л. Москаль.), № 9 (А. Піскун, Н. Паученко), № 2 (Н. Пластініна, І Канавіна) зібрали й систематизували демонстраційний і роздатковий матеріали згідно з віком дітей; дібрали й виготовили

дидактичні ігри, посібники. У куточку самостійної художньої діяльності створили умови для діяльності дітей, систематично проводили театралізовані вистави, концерти, слухання казок.

У групах для дітей старшого дошкільного віку № 4 (Л. Артамонова, Г. Михайленко), № 5 (О. Харитонова, Н. Молочан), № 3(І. Іващенко, С. Горячова), №7 (С. Олійник, Н. Сердюк) педагоги зібрали й оформили нові дидактичні ігри, які допомагають реалізовувати мовленнєві завдання; обладнали згідно з вимогами освітньої програми «Українське дошкілля», групи загального розвитку,та програми розвитку дітей з важкими порушеннями зору від 3 до 6 років, спец. групи, куточки книги та самостійної театралізованої діяльності.

На виконання річного завдання з питань удосконалення системи роботи по створенню і підтримці індивідуального психолого-педагогічного супроводу дитини, в умовах освітньої реформи « НУШ», над яким колектив працював другий рік, проведено:                                                                  

• педагогічну раду для педагогів: « Як готувати дитиниу до школи в умовах реформи НУШ»                                
• консультацію для педагогів «Дитячий садок і Нова українська школа: як прокласти місток. Наступність дошкільної і початкової освіти» вихователь-методист С.Тришина;
• колективний перегляд  інтегрованого заняття з елементів грамоти та ознайомлення з навколишнім світом з дітьми старшої групи, вихователь С. Горячова.;
• інтеративний практикум для педагогів «У єдиному колі- в Новій українській школі»;
• консультація для батьків «Першокласник у школі та дома- проблеми адаптації» вихователь Л. Москаль; «Розвиток допитливості у дошкільника- основа пізнавальної активності учня» вихователь С. Горячова.

Результати тематичного контролю стану організації роботи в групах старшого дошкільного  віку щодо підготовки дітей до НУШ свідчать, що у перевірених групах старшого дошкільного віку створені задовільні умови для надання дітям знань, умінь та навичок з формування соціально  -  комунікативних компетенцій здобувачів освіти закладу  щодо  успішного навчання здобувачів освіти в новій українській школі,  відповідно до державної  програми «Українське дошкілля». Предметно – ігрове середовище, яке створене на всіх вікових групах забезпечує достатній рівень оволодіння дітьми навичок  соціальної   компетентності дітей закладу щодо успішного навчання здобувачів освіти в новій українській школі. 100% педагогів закладу під час  колективної, групової, індивідуальної роботи з даного питання   формують  комунікативні компетенції  особистості та її  соціалізації в громадянському суспільстві, підготовки до успішного навчання в НУШ. Для цього вихователі використовують різноманітні форми та методи роботи з дітьми: дидактичні та настільно - друковані ігри, театралізовану діяльність, бесіди, художнє слово,  наочність та ін., а також залучають батьків вихованців до вирішення нагальних питань сьогодення з даної діяльності.

У 2020/2021 навчальному році педагогічний колектив закладу продовжив роботу над удосконаленням системи роботи з основ безпечної поведінки дітей в різних життєвих ситуаціях, а також культури безпеки у дорослих, відповідального ставлення до життя і здоров’я малят.

Для реалізації цього завдання проведено:

• консультацію для педагогів «Як загасити агресію батьків», яка допомогла набути уміння розмірковувати, знаходити раціональні шляхи розв’язання проблем, практичний психолог В. Федоренко;
• аналіз конспекту інтегрованого заняття з валеологічного виховання та розвитку мовлення для дітей старшої групи «Як дбати про своє здоровя?» (колективний перегляд) вихователь Л. Москаль;
• проблемний семінар для педагогів «Новітні технології в фізкультурно-оздоровчій роботі з дошкільниками». Ознайомила педагогів з ефективними шляхами інтегративного підходу до розподілу фізичного навантаження на дітей протягом дня, в процесі використання здоров’ятворчих та здоров’яформуючих технологій вихователь-методист С. Тришина.;
• консультацію для батьків «Виховання культурно-гігієнічних навичок та самостійності у дітей дошкільного віку-запорука їх здоров’я»», вихователь Р.Гарбар

За результатами оглядового контролю з цього питання встановлено, що усі педагоги закладу значну увагу приділяють питанню безпеки життєдіяльності дошкільників і здійснюють цю роботу на основі вимог Базового компонента дошкільної освіти, освітньої програми  «Українське дошкілля» та програми розвитку дітей з важкими порушеннями зору від 3 до 6 років.

Плідно працювали ініціативні групи. Як результат — вихователі виготовили нові дидактичні ігри у програмі Power Point « Мовленнєві ігрові родзинки для кожної дитинки», тренажери для оздоровлення малят, які стали в нагоді для роботи в сенсорній кімнаті.

Належну увагу в 2020/2021 навчальному році приділяли вивченню та впровадженню інноваційних методик та технологій в педагогічний процес:

• Н. Гавриш «Сучасне заняття в дошкільному закладі», вихователі Л. Артамонова, Г. Михайленко.
• Чепурний Г. А. «Технологія мнемотехніки», вихователі І. Канавіна, Н. Пластініна

Вихователі закладу активно впроваджують у роботу з дітьми педагогічний досвід, новітні методики та технології художньо-естетичної спрямованості «Зображувальна діяльність у дошкільних навчальних закладах» О. Ликової, «Розвиток творчих здібностей дітей на заняттях з малювання» Л. Шульги, «Організація СХД дошкільників» В. Харматової, педагогічна система музичного виховання К. Орфа, «Формування патріотизму у дошкільнят через ознайомлення з традиціями та звичаями українського народу» Г. Ягодіної.

Серед розмаїття форм методичної роботи слід виокремити роботу творчої групи під керівництвом вчителя-дефектолога , члени якої працювали над проблемою «Реалізація корекційно-розвиваючих завдань для дітей з порушенням зору та психофізичного розвитку в процесі спільної діяльності педагогів та батьків». Члени творчої групи опрацювали матеріал з цієї теми, збагатили інформативну, методичну, дидактичну базу дошкільного закладу та донесли підготовлений матеріал до відома педагогічних працівників для практичного застосування.

Методична робота під керівництвом вихователя-методиста закладу С. Тришиної сприяла розвитку творчості, ініціативи та була спрямована на підвищення якості освітнього процесу. Результатом такої роботи є те, що вихователі, музичні керівники направляють свою діяльність на використання нетрадиційних форм роботи з дітьми. Кількісний і якісний аналіз оцінювання методичних заходів засвідчив, що всі вони мали науковий і пізнавальний характер, сприяли підвищенню професійної компетентності педагогів. Вже стало традицією, що педагоги закладу беруть участь у різноманітних освітніх подіях. Так, вихователі  цього року взяли участь у обласному конкурсі «Сім перлин дошкілля» ,  в фестивалі педагогічних інновацій освітян Дніпропетровщини «EDU_FEST Dnipro-2021, конкурсі "Універсальний дидактичний посібник".

«ІІІ Всеукраїнському занятті доброти» організованому фондом «Щаслива лапа»,у міському конкурсі « Математична сесія», в районному онлайн-конкурсі: « Великодні передзвони», « Вітаю любо мамо», « Маленькі таланти» (ІІ місце). Прийняли активну участь у районному флешмобі: «Любо мамо» (до Дня Матері), « Квітуча краса вишиванки». В районному челенжі: « Лови лопату", « Шануймо Кобзаря». Вихованці нашого закладу прийняли активну участь в щорічному конкурсу дитячих малюнків                          " Збережемо грунти рідної україни", " Значення води у вашому житті" , " Нова обкладинка улюбленої книжки", "Космос", " Подаруйте пташкам оселю",« Краще оздоблення актової зали ЗДО» -2021р.,стали переможцем Громадського бюджету 2021 « Країна Дитячих мрій».

Педагоги закладу, вихователь-методист щомісяця планували та проводили консультації для батьків, надавали інформаційний матеріал на актуальні теми, запрошували онлайн ,батьків вихованців на спільні заходи: «День знань» (вересень), «Свято осені» (жовтень), «День відкритих дверей» (щомісяця), новорічні свята (грудень). На базі закладу постійно діє консультаційний клуб «Турботливі батьки» для батьків майбутніх першокласників або осіб, які їх замінюють, де свої консультації згідно з планом надають вихователь-методист,практичний психолог, вчителя-дефектологи, старша медична сестра та вихователі.

Належним чином протягом навчального року проводилась гурткова робота. На базі закладу дошкільної освіти функціонувало 10 гуртків. Діяли гуртки такого спрямування: художньо-естетичного та морально-етичного, спрямовані на пізнавальний розвиток та на розвиток творчої словесності, гуртки логічного мислення та пошукової діяльності.

Моніторинг майстерності педагогів став підґрунтям, щоб втілити шляхи реалізації пріоритетних напрямів роботи закладу і дав змогу корегувати і надавати методичну допомогу в розв’язанні певних освітніх проблем. Діагностування педагогів проводили систематично за допомогою анкет, діагностичних карт, карто-схем та аналізу педагогічної діяльності.

Підвищення кваліфікації педагогів та атестація пройшли у визначені строки та результативно.

У 2020/2021 навчальному році розпочато роботу щодо формування внутрішньої системи забезпечення якості освіти. З урахуванням результативності методичної роботи у 2020/2021 навчальному році та з метою подальшого її вдосконалення, підвищення рівня та результативності.

Вихователь-методист      С. Тришина  

"Створіть людині добре ім' я,

 аби вона прагнула жити так,

 щоб відповідати йому"

                              Д.Карнегі

                                                                                                            ЗАТВЕРДЖЕНО

                                                                                   рішенням педагогічної ради   22.11.2018

                                                                                   Завідувач КЗ ДНЗ №202КТ КМР

                                                                                  _______________О.В. Недєлько

Положення про методичний кабінет

КЗ ДНЗ №202 КТ КМР

Дане Положення розроблене на основі Примірного положення про методичний кабінет закладу дошкільної освіти затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 16.04.2018 року № 372

1. Загальні положення

1.1. Методичний кабінет КЗ ДНЗ №202 КТ КМР № 202  (далі – методичний кабінет  ЗДО № 202) є центром методичної допомоги педагогічним працівникам закладу дошкільної освіти та поширення серед батьків психолога-педагогічних знань щодо забезпечення цілісного розвитку дитини, її фізичних, інтелектуальних і творчих здібностей шляхом виховання, навчання, соціалізації та формування необхідних життєвих навичок.

1.2. Діяльність методичного кабінету ЗДО №202 організовує і скеровує вихователь-методист закладу дошкільної освіти.

На період відпустки чи тимчасової непрацездатності вихователя-методиста його обов’язки можуть бути покладені на директора або вихователя цього закладу із числа найбільш досвідчених фахівців.

1.3. Робота методичного кабінету ЗДО № 202 організовується згідно з вимогами Законів України «Про освіту», «Про дошкільну освіту», інших нормативно-правових актів та відповідно до цього Примірного положення.

2. Мета, основні принципи діяльності та функції методичного кабінету закладу дошкільної освіти

2.1. Метою роботи методичного кабінету є:

2.1.1 надання методичної допомоги педагогічним працівникам щодо їх професійного розвитку, підвищення кваліфікації, професійної компетентності;

2.1.2 підготовки та проведення освітнього процесу з дітьми, роботи з батьками вихованців, інших законних представників здобувачів освіти;

2.1.3 навчально-методичне забезпечення освітнього процесу в закладі дошкільної освіти;

2.1.4 поширення серед батьків психолого-педагогічних знань;

2.1.5 створення сприятливих умов для самовдосконалення педагогів, розвитку творчої ініціативи у них;

2.1.6 забезпечення методичної підтримки щодо реалізації педагогічних ініціатив та апробації навчальної літератури, методичних розробок тощо.

2.2. Діяльність методичного кабінету ґрунтується на таких принципах:

2.2.1 демократизму і гуманізму;

2.2.2 відкритості;

2.2.3 системного підходу до методичного та інформаційно-аналітичного супроводу діяльності закладу дошкільної освіти;

2.2.4 рівності умов для кожного педагогічного працівника щодо повної реалізації його духовного, творчого та інтелектуального потенціалу;

2.2.5 безперервності професійного вдосконалення;

2.2.6 науковості, гнучкості і прогностичності методичної роботи з педагогічними кадрами.

2.3. Функції методичного кабінету:

2.3.1. Цільові:

• врахування перспектив розвитку дошкільної освіти та специфіки діяльності закладу;
• використання сучасних наукових психолого-педагогічних досягнень, інноваційних технологій;
• розширення професійного світогляду педагогічних працівників, систематичне інформування педагогів щодо інновацій у галузі дошкільної освіти;
• оновлення інформації, яка постійно змінюється в результаті розвитку науки та впровадження інформаційно-комунікаційних технологій.

2.3.2. Організаційні:

• відбір і методичне опрацювання наукових, практичних досягнень у галузі дошкільної освіти, надання рекомендацій щодо їх впровадження в практику роботи закладу дошкільної освіти;
• розроблення методичних рекомендацій, зразків дидактичних ігор і вправ, розвивальних посібників з різних видів роботи з дітьми тощо;
• надання консультативної і практичної допомоги працівникам дошкільного закладу з питань складання, корекції планів освітньої роботи з дітьми;
• надання консультативної допомоги батькам вихованців щодо організації життєдіяльності дітей;
• систематичне вивчення стану освітнього процесу, динаміки змін у розвитку дітей дошкільного віку, професійної компетентності педагогічних працівників;
• моделювання змісту, форм і методів підвищення фахової кваліфікації, майстерності педагогів закладу дошкільної освіти, підвищення рівня психолого-педагогічної культури батьків вихованців;
• виявлення, вивчення, узагальнення та поширення перспективного педагогічного досвіду з метою його застосування в освітньому процесі та удосконалення професійної компетентності педагогів;
• організація роботи творчих груп педагогів закладу дошкільної освіти з метою аналізу перспективного педагогічного досвіду, розроблення моделей планування та проведення освітнього процесу з дітьми, методичних рекомендацій для вихователів і батьків, зразків наочно-дидактичного матеріалу та іншого навчально-методичного забезпечення;
• узгодження діяльності методичного кабінету з роботою психологічної служби, методичного кабінету управління освіти Первомайської міської ради та інших структур;
• створення позитивного психологічного клімату, запобігання виникненню конфліктних ситуацій у педагогічному колективі закладу дошкільної освіти, їх вивчення і розв’язання;
• організація взаємодії із закладами загальної середньої освіти з метою забезпечення наступності між дошкільною та початковою освітою.

3. Основні завдання діяльності методичного кабінету

3.1. Основними завданнями діяльності методичного кабінету є:

3.1.1. Забезпечення організаційно-педагогічних умов для життєдіяльності дітей, організація розвивального простору в закладі.

3.1.2. Створення рефлексивно-інноваційного середовища, організація системи роботи, спрямованої на удосконалення професійної майстерності, психолого-педагогічної культури педагогічних працівників, підвищення їх кваліфікації, активізацію творчого потенціалу та збагачення досвіду.

3.1.3. Виявлення перспективного педагогічного досвіду в колективі закладу дошкільної освіти і за його межами, сприяння його вивченню, узагальненню, впровадженню та розповсюдженню шляхом висвітлення у засобах масової інформації, організації та участі у виставках, презентаціях, роботі методичних об’єднань, шкіл перспективного педагогічного досвіду тощо.

3.1.4. Впровадження в практику роботи закладу дошкільної освіти нових концептуальних засад функціонування системи дошкільної освіти, освітніх програм, інноваційних технологій і методик розвитку, виховання і навчання дітей.

3.1.5. Здійснення внутрішнього моніторингу якості освіти з метою виявлення та відстеження тенденцій у розвитку якості освіти в закладі, встановлення відповідності фактичних результатів освітньої діяльності в межах державних вимог до змісту, рівня її обсягу дошкільної освіти (Базового компонента дошкільної освіти) її заявленим цілям, а також оцінювання ступеня, напряму і причин відхилень від цілей.

3.1.6. Інформування педагогів про нормативні документи в галузі дошкільної освіти, різні види навчальної літератури з дошкільної освіти та періодичні фахові видання, надання практичної допомоги у їх використанні.

3.1.7. Надання практичної допомоги молодим спеціалістам та іншим педагогічним працівникам в т. ч. у періоди підготовки їх до атестації, курсової перепідготовки.

Сприяння формальної, неформальної та інформальної освіти дорослих.

Забезпечення здійснення підвищення кваліфікації педагогічних працівників за різними видами (стажування, участь у сертифікаційних програмах, тренінгах, семінарах, семінарах-практикумах, семінарах-нарадах, семінарах-тренінгах, вебінарах, майстер-класах тощо) та у різних формах (інституційна, дуальна, на робочому місці тощо).

3.1.8. Сприяння участі колективу закладу дошкільної освіти в інноваційній освітній діяльності різних рівнів за пропозицією органів управління освітою чи з власної ініціативи відповідно до наказу про проведення експерименту або реалізації інноваційного освітнього (науково-педагогічного, науково- психологічного, психолого-педагогічного) проекту.

3.1.9. Пошук і впровадження нових ефективних форм взаємодії закладу дошкільної освіти із сім’ями вихованців, батьківською, педагогічною і науковою громадськістю у здійсненні завдань цілісного всебічного розвитку дітей, популяризації роботи закладу дошкільної освіти.

3.1.10. Координація діяльності закладу дошкільної освіти з іншими закладами освіти, культури тощо для повнішої реалізації завдань формування життєвої компетентності дошкільників.

Супровід участі та допомога педагогічним працівникам у реалізації міжнародних проектів і програм.

3.1.11. Створення та/або поповнення фондів нормативно-правових, інструктивно-методичних документів на паперових та/або електронних носіях, наукової, науково-популярної, методичної психолого-педагогічної, довідкової, енциклопедичної, дитячої художньої літератури, періодичних педагогічних видань, аудіо-, відеоматеріалів, електронних та наочних друкованих засобів навчання, предметної наочності, а також зразків моделей планування, організації і проведення освітнього процесу, інших матеріалів з досвіду роботи педагогів.

3.1.12. Формування та/або поповнення, оновлення інформаційного банку даних (каталогів чи картотек на електронних або/та паперових носіях) з питань змісту дошкільної освіти, організації освітнього процесу, психолого-педагогічних досягнень, наповнення методичного кабінету. При укладанні електронної картотеки чи каталогу може використовуватися інформація, розміщена на офіційних веб-сайтах Міністерства освіти і науки України, Інституту модернізації змісту освітні Національної академії педагогічних наук України, закладів освіти, видавництв тощо.

4. Наповнення методичного кабінету

4.1. Наповнення методичного кабінету повинно відповідати таким вимогам:

• інформативність та змістовність;
• доступність;
• сучасність;
• естетичність;
• задоволення потреб педагогів у саморозвитку і професійному самовдосконаленні.

4.2. 3 метою забезпечення вільного доступу і орієнтування в наповненні методичного кабінету його матеріали групуються за окремими розділами:

• інформація про педагогічні кадри (кількісний і якісний склад) і матеріали для атестації педагогічних працівників;
• законодавчі та нормативно-правові акти (закони України, укази і розпорядження Президента України, постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України);
• галузеві нормативно-правові акти та інструктивно-методичні документи, що регламентують діяльність закладу дошкільної освіти (накази, розпорядження, листи, інструктивно-методичні рекомендації Міністерства освіти і науки України, місцевих органів виконавчої влади та інші нормативно-правові акти);
• Базовий компонент дошкільної освіти України (державний стандарт дошкільної освіти), програми (основні й додаткові, комплексні, парціальні), навчальні, навчально-методичні, методичні посібники з різних змістових напрямів дошкільної освіти;
• наукова література з різних галузей знань (педагогіка, психологія, біологія, соціологія та ін.);
• довідкова й енциклопедична література (довідники, словники, енциклопедій);
• зразки перспективного і календарного планування освітньої роботи з дітьми за різними моделями, а також методичних розробок різних форм організації дитячої життєдіяльності (свят, розваг, походів за межі закладу дошкільної освіти, ігор, дослідне-пошукової, організованої навчально- пізнавальної діяльності (занять) та ін.);
• методичні розробки консультацій для педагогів і батьків (педагогічного, методичного, психологічного, медичного, дефектологічного змісту тощо), плани проведення семінарів, практикумів, тренінгів, засідань «круглих столів», ділових ігор та інших форм методичної роботи з кадрами;
• бібліотека художньої літератури для дітей (з програмовими й позапрограмовими творами різних жанрів вітчизняних і зарубіжних авторів, українського фольклору);
• зразки навчально-наочних, ігрових та дидактичних матеріалів, посібників;
• добірка фахових періодичних видань (газети, журнали, альманахи, часописи тощо);
• переліки навчальних видань. рекомендованих Міністерством освіти і науки України, ігрового та навчально-дидактичного обладнання для закладів дошкільної освіти, а також перелік наявних наочних засобів розвитку і навчання (репродукції картин, альбоми ілюстрацій, фотоматеріалів, схеми, таблиці, муляжі, аудіо- та відеоматеріали, електронні засоби навчання тощо) із зазначенням місця їх розташування;
• досвід роботи закладів дошкільної освіти міста, району, області, країни (з анотаціями);
• технічні засоби розвитку i навчання.

У разі потреби наповнення методичного кабінету може групуватися за іншими розділами, тематичними блоками.

  .01.2021 Педагогічна рада 

План проведення педагогічної  ради.docx

План підготовки до педагогічної ради.docx

Напрямки методичної роботи:

 • Підвищення соціально – психологічної культури вихователів;

 • Вдосконалення педагогічної майстерності;

 • Сприяння в опануванні світовою та національною, мовою і побутовою культурою;

 • Розвиток спеціальних умінь та навичок;

Принципи методичної роботи:

 • Педагогічна співпраця з вихователем

 • Робота в режимі довіри, доброзичливості

 • Творча атмосфера , стимулювання творчої активності

 • Принцип допоміжно – регульованого контролю

 • Надання вихователеві права вибору

 • Системність методичних заходів

 • Принцип “Я – повідомлень” у спілкуванні

 • Щоденна допомога

 • Випереджальний характер методичної роботи

Зміст та особливості предметно-ігрового середовища
в закладі дошкільної освіти

Психолого-педагогічні дослідження вітчизняних учених свідчать про формування важливих новоутворень у грі - провідній дитячій діяльності. Тому не випадково грамотне педагогічне керівництво ігровою діяльністю є однією з умов повноцінного розвитку дошкільника. Реалізація цієї умови потребує і правильної організації предметно-ігрового середовища, за допомогою якого педагог створює для дитини зону найближчого психічного розвитку.

Предметно-ігрове середовища є частиною розвивального предметного середовища. У сучасних дошкільних навчальних закладах воно має забезпечувати право дитини на гру.

Предметно-ігрове середовище буде розвивальним за умов, якщо воно розширює, поглиблює уявлення дошкільників про особливості людського житла та найважливіші для людського буття споруди соціального призначення і транспорт, удосконалює вміння дитини використовувати за призначенням предмети та знаряддя, вправляє в умінні самостійно визначати ігровий сюжет, робити його змістовним, розподіляти ігрові ролі, дотримуватися правил рольової поведінки, налагоджувати ігрову взаємодію, використовувати й розподіляти іграшки та ігрові атрибути, реалізовувати ігровий задум, перетворювати ігровий простір.

При створенні розвивального предметно-ігрового середовища важливу роль відіграє характер розміщення ігрового обладнання, насамперед у приміщенні, яке має забезпечити дитині вільний доступ до ігор та іграшок, бо гра не повинна бути такою діяльністю, що дозується.

Потрібно уникати тих ігрових матеріалів, які вносять у сюжетно-рольові ігри штампи, одноманітність, перешкоджають прояву самостійної ігрової творчості дитини. До таких небажаних стереотипів слід віднести традиційні ігрові куточки для сюжетних ігор із незмінними темами і сюжетами ("Лікарня", "Пошта", "Пароплав", "Магазин" тощо).

Предметно-ігрове середовище передбачає: підбір і розміщення іграшок (деталізованих та умовних), ігрових модулів, макетів, предметів-замісників, різних ігрових атрибутів з урахуванням особливостей розвитку ігрової діяльності в різні вікові періоди дошкільного дитинства та формування в дітей тих чи інших ігрових дій із цими ігровими матеріалами.

Дамо характеристику елементів предметно-ігрового середовища. Основним елементом розвивального ігрового середовища, невід'ємним атрибутом ігрової діяльності дошкільника є іграшка.

Іграшка є узагальненим, матеріальним, естетичним і етичним засобом культурно-історичної наступності досвіду поколінь, носієм того змісту суспільного і предметного світу, який належить дитині засвоїти в період раннього й дошкільного дитинства.

На сучасному етапі, на думку С.Л. Новосьолової, формується розуміння іграшки як педагогічної категорії.

Аналізуючи значущість різних іграшок, визначимо, що особливу педагогічну цінність мають іграшки, яким притаманні такі властивості:

• поліфункціональність (можливість широкого використання відповідно до замислу сюжету гри, яка сприяє розвитку творчих здібностей, уяви, знакової символічної функції мислення);

• дидактичні якості (можливість навчання дитини конструювання, ознайомлення з кольором та формою, наявність механізмів програмованого контролю, наприклад в електрифікованих та електронних іграшках);

• можливість використання групою дітей (придатність використання іграшки декількома дітьми, у тому числі за участі дорослого як партнера по грі, наприклад для колективних побудов);

• високий художньо-естетичний рівень або їхня належність до творів художнього мистецтва, яке забезпечує залучення дитини до світу мистецтва та народної творчості;

• безпека використання.

Іграшки різняться за своєю тематикою (кого або що вони зображують) та за способами, якими представлені в ній реальні предмети й образи - повно чи фрагментарно, детально чи в найбільш загальних рисах.

До сюжетних іграшок відносяться ті, що відтворюють риси (образ) реального прототипу. За характером відтворення цього образу сюжетні іграшки поділяються на:

• реалістичні (точні копії справжніх предметів);

• прототипні або умовно-узагальнені (що імітують реальні предмети особливим способом через означення і навіть перебільшення основних, головних деталей, пов'язаних зі специфічними функціями предмета й ігнорування його другорядних деталей).

Так газова плита, у якої всі крани крутяться, духовка, яка відкривається, відносяться до реалістичних іграшок; плита, духовка, у яких намальовані крани, - до прототипних або умовно-узагальнених.

На сучасному етапі найбільш відомою є класифікація іграшок, запропонована С.Л. Новосьоловою. На нашу думку, ця класифікація найбільш повно відображає реальну ситуацію відносно іграшок нового покоління, які сприяють розвитку дитини.

У класифікації автором виділяються такі іграшки:

• сюжетно-образні;

• дидактичні (навчальні);

• іграшки-головоломки;

• музичні;

• спортивні;

• театральні;

• святково-карнавальні;

• іграшки-забави.

Розглянемо запропоновані автором групи іграшок.



СЮЖЕТНО-ОБРАЗНІ ІГРАШКИ

До них відносяться:

• ЛЯЛЬКИ, фігурки людей, тварин, елементів природи (у т.ч. м'які іграшки) - квітів, грибів, дерев;

• аксесуари для гри (лялькові меблі, посуд, побутова техніка - праска, пральна машина, пилосос, швейна машина тощо);

• технічні іграшки (транспортні, механічні, ігрові набори типу "Перукарня", "Айболить").

Цей клас іграшок розширює уявлення дитини про навколишній світ. Граючись із такими іграшками, діти вчаться діяти в уявлюваній ситуації, творчо перетворювати різноманітні враження, отримані з різних джерел, проявляти максимум самостійності та соціальну активність; у них розвивається уява.

Однією з найулюбленіших іграшок є лялька.

У чому ж призначення ляльки? Граючись із "пупсиком", ляльками-немовлятами дівчинка "приміряє" на собі роль мами, що доглядає за дитиною, а одягаючи їх, учиться шити чи вишивати, що розвиває художні смаки. І це, звичайно, важливий компонент жіночої ролі.

Також необхідні й аксесуари лялькового життя: це й набір посуду для ляльок, і побутова техніка, і меблі. Адже дівчата готуються стати господарками. Тому їм і потрібні іграшкові атрибути: пральна машина, пилосос, швейна машина, праска тощо.

Особливо треба виділити значущість м'якої іграшки (м'яконабивної).

Спостереження показують, що дитина особливо ставиться саме до м'якої іграшки. Вона дарує їй свою ніжність, не розлучається з нею впродовж довгого часу. У ставленні до м'якої іграшки проявляються якісь дуже глибинні потреби маленької дитини. І не враховувати цього не можна.

На жаль, тривалий час ці іграшки були заборонені для ігор у дошкільних навчальних закладах. Зараз вони виготовлюються із суперсучасних матеріалів, які легко обробляються, тому вони мають право на життя в дошкільному навчальному закладі.

Технічні іграшки знайомлять дитину з процесом праці. У творчих іграх ці іграшки розповідають про досягнення сучасної техніки, а також про техніку минулого і навіть про техніку майбутнього.



ДИДАКТИЧНІ (НАВЧАЛЬНІ) ІГРАШКИ

До цієї групи іграшок відносяться суто дидактичні, дидактичні ігрові набори з правилами, конструктори та будівельні набори. Суто дидактичні іграшки - це:

• мотрійки, пірамідки (засновані на принципі самоконтролю);

• великі порожні куби-вкладки відповідно до масштабу розміру тіла дитини (кількість 2-3 комплектів із 5-7 кубів дає можливість утворювати будь-яку уявну ситуацію - кухня, цирк, магазин, космодром та ін.).

Традиційно дидактична іграшка ставить перед дитиною навчальне (розви-вальне) практичне завдання. Мета дидактичних іграшок - передача дітям різних знань; розвиток спритності, влучності, сенсомоторної координації, мовлення, мислення, пам'яті, уяви тощо.

Дидактичні ігрові набори з правилами. До них відносяться:

• поліграфічні іграшки, які використовуються переважно для ігор на столі (набори, які складаються з ігрового поля, дрібних карточок, фігурок та комплектуючих деталей із картону, дерева, пластмаси та інших матеріалів).

• великі іграшки-вкладиші (вони корисні не тільки як засіб вільної фантазійної організації ігрового простору, а і як засіб, який спонукає до більшої рухливості, різноманітності рухів).

Конструктори і будівельні набори. Це:

• тематичні та універсальні конструктори, конструктор LEGO (пер. лат. "я вчуся", "я складаю");

• набори будівельних матеріалів: "ЛЕҐО ПРИМО" (до 2 років), який стимулює рух, зір та слух дитини; "ЛЕҐО ДУПЛО" (від 1,5 до 5 років) - з його допомогою діти "приміряють" різні професії, можуть побувати шоферами, фермерами, пожежниками;

• набір "ФРИСТАЙЛ" (від 3 до 12 років) - дає можливість зібрати будь-яку модель - будинки, тварин, транспорт;

• "леґо техніка" - це набори транспортних засобів (гоночні автомобілі, машини-амфібії, літаки, підводні човни тощо);

• комп'ютерні ігри LEGO - це поєднання відомих LEGO іграшок та сучасних комп'ютерних технологій. (Так є сучасна програма "LEGO Мій світ: незабаром до школи", гонки "LEGO Racers", конструктор "LEGO Гаррі Потер" та програма для дівчат "LEGO Friends");

• пазли - сучасна настільна гра (ілюстрації до казок, звірів, репродукції робіт відомих художників, пейзажі, "колекції" різних видів транспорту -літаків, автомобілів, парусників). Вони складаються з багатьох частинок, які треба скласти в зображення.

Своєрідність конструктивних та будівельних наборів - у різних засобах з'єднання деталей. Конструктори знайомлять дітей з основами та можливістю конструювання, у процесі якого здійснюється інтелектуальний розвиток дитини, формуються здібності до технічної творчості. Ці іграшки розвивають розум, кмітливість і трудові навички.

ІГРАШКИ-ГОЛОВОЛОМКИ - це готові іграшки з дерева, пластмаси, дрібні або середні за розміром. До них відносяться: вікторини, мозаїки, "змійки", циліндрики з кульками, складені картинки.

Метою іграшок-головоломок є розвиток інтелекту, уяви, спритності, наполегливості в рішенні ігрових завдань на основі образного та логічного мислення.

МУЗИЧНІ ІГРАШКИ - іграшкові інструменти: заводні (механічні), інерційні, що імітують справжні. Вони сприяють розвитку в дітей музичних здібностей, умінь зосередитися при сприйнятті окремих музичних звуків, відчувати їхню висоту, темброве забарвлення, довготу, силу (динаміку) звучання. Діти вчаться слухати і впізнавати знайомі мелодії пісень, танців, емоційно відгукуватись на мелодію, ритм, самим творити, імпровізувати простіші мелодії.

СПОРТИВНІ ІГРАШКИ. Це м'ячі, кільця, обручі, кеґлі, волани, самокати, велосипеди, бадмінтон, серсо, городки; для спортивних розваг - велосипеди, санки, лижі.

Ці іграшки сприяють найбільшому прояву рухової активності дітей, розвивають рух, координацію, силу, спритність, влучність, окомір, укріплюють фізичне і психічне здоров'я.

ТЕАТРАЛЬНІ ІГРАШКИ. Іграшки, які призначені для театралізованих ігор, розрізняються за видами театральних дій, засобами їхнього використання в грі, матеріалом, розміром. Це:

• костюми, елементи костюмів, атрибути, елементи декорацій, театральна бутафорія для ігор-драматизацій;

• ляльки-іграшки, декорації та бутафорія для ігор у ляльковий театр;

• театральні ляльки, маріонетки, театральні лялькові декорації, костюми та елементи костюмів, маски, бутафорія, декоративна атрибутика для святкових карнавалів.

СВЯТКОВО-КАРНАВАЛЬНІ ІГРАШКИ. До них відносяться костюми, маски, жезли, іграшки-сюрпризи. Ці іграшки є важливим атрибутом усіх дитячих свят, і не завжди вони невеликі за розміром; святково-карнавальні іграшки можуть бути занадто великими, декоративними.

ІГРАШКИ-ЗАБАВИ. Це неваляйки, дергунчики, ваньки-встаньки, м'ячі на Гумових шнурках, іграшки, які можуть механічно заводитися, стрибати, нявчати, гавкати, танцювати (жабенятко, що стрибає; пташка, яка дзьобає), людина-яйце, клоуни, різні електронні іграшки, роботи, головоломки та інші).

Іграшки-забави викликають у дітей допитливість, радість, розвивають почуття гумору. Вони об'єднують дітей різного віку, дітей і дорослих у хвилини відпочинку, спільних розваг.

В ігровому середовищі мають бути представлені і прототипні, або умовні, іграшки. Це можуть бути:

• малюнок, контур, у яких виділена характерна риса (телевізор з яскравими кнопками керування) або позначена образність (лялька-конус у косинці, будинок-коробка з вікнами);

• відповідні до розміру руки фішки або кубики з нанесеним на них у верхній частині схематичним зображенням людських облич із різним емоційним виразом);

• намальовані фрагменти реальних предметів (кабіна автомобіля, вітрина магазину, кафе, зображення кімнати чи якоїсь її частини).1'

До умовних іграшок можна віднести руховий фланелеграф (Т.В. Ірадов-ських). Готується він так: зшивається полотно з кусків тканини різного кольору. Це полотно згортається в рулон, який підвішується на такі висоті, щоб дитина змогла його дістати.

Принцип його дії: дитина відмотує собі тканину потрібного для гри кольору (синій - якщо грає в моряків або льотчиків, космонавтів; зелений - у мисливців, лісничих; жовтий - у хліборобів).

На цьому фоні кріпляться різні предмети, які відтворюють сюжет (риби, кораблі, птахи, дерева тощо).

У ранньому віці іграшка визначає і тему гри дитини, і характер ігрових дій. Для освоєння дитиною елементарних ігрових дій, за думкою Н.Я. Михайленко та К.В. Зворигіної, - більш важливі прототипні іграшки, бо вони яскраво виділяють основні специфічні функції предметів. Наприклад, якщо дворічній дитині дати реалістичну іграшкову плиту, то вона замість того, щоб "готувати обід" на ній, буде безперервно відкривати й закривати дверці духовки, крутити кран тощо. Прототипна іграшка, яка обмежує можливості маніпулювання, спонукає дитину на розгортання сюжету, хоча б і елементарного: приготування каші для ляльки, потім її годування.

Гарна лялька - із золотистим волоссям, очами, які закриваються, "справжніми" віями, звичайно приверне увагу малюка 2-2,5 років. Але як? Він доторкнеться пальчиком до очей, надавить на них, дослідить, чи міцно приклеєні вії тощо. Як наслідок таких дій, ляльки швидко перетворюються з красунь у сліпих потвор, батьки засмучуються, діти плачуть, і, звичайно, тут уже не до сюжетної гри.

Усіх цих непорозумінь можна уникнути, якщо запропонувати малюку прототипну ляльку-голячка (з намальованим обличчям, з наліпленою перукою), яку можна (без страху пошкодження) годувати, сповивати, укладати спати тощо. Іншими словами, реалістична іграшка часто може заважати сюжетній грі дітей раннього й молодшого дошкільного віку.

ПРЕДМЕТИ-ЗАМІННИКИ. Це предмети, не призначені спеціально для гри, як, наприклад, сюжетні іграшки, але використовуються дитиною (різноманітний предметний матеріал: клаптики тканини, бруски, дерев'яні дошки, поролон, палички, шишки, камінчики, мотузки тощо, які заміняють необхідні в грі справжні предмети).

Трансформацію ігрового простору можливо забезпечити через використання різних за величиною картонних коробок, які обклеєні тканиною або кольоровим папером. Такі коробки можуть виготовити діти разом із вихователем. Навіть зовсім маленькі діти люблять гру з картонними коробками: посидіти в них або пролізти через тунель, який можна виготовити за їхньою допомогою. Коробки є багатофункціональними предметними опорами, які дозволяють дітям розгорнути практично будь-який сюжет, підказаний їхнім досвідом та уявою.

Окрім коробок, доречним є використання стільчиків. Зі стільчиків, поставлених у ряд, виходить поїзд, літак, трамвай, машина тощо.

Килимки, пледи, різні за формою і розміром, також можуть використовуватися дітьми як транспортні засоби, платформи для майбутніх будинків, фортів, палаців.

Предмети-замінники грають важливу роль у розвитку уяви, творчості, знаково-символічної функції мислення в грі. На жаль, у більшості дошкільних навчальних закладів предмети-замінники відсутні, що суттєво збіднює розвивальне предметно-ігрове середовище.

Відомо, що творчість дитини починається з наділення певними якостями (потрібними для розвитку гри) предметів, які до цього їх не мали. У цьому - мета та цінність ігрової діяльності, яка розвиває фантазію та творчі здібності дошкільника.

"Діти не люблять іграшок не рухомих, закінчених, добре оброблених, яких вони не можуть змінювати за своєю фантазією... Краща іграшка для дітей та, яку вони можуть примусити змінюватися" - писав К.Д. Ушинський. Психологічні дослідження засвідчують, що введення предметів-замісників в ігри малюків сприяють переходу від наочно-дійового мислення до образного; у старших дошкільнят вони сприяють активізації уяви, фантазії.

МАКЕТИ ТА ПРЕДМЕТНО-ІГРОВІ ФОНИ

Можливості ігрового розвивального середовища збільшується, якщо в ньому будуть представлені макети, які є стимулом, опорою для розгортання дітьми сюжетних комбінацій із дрібними іграшками. Звичайний макет - це зменшений предметний зразок простору й об'єктів уявленого світу (реалістичного або фантастичного). Макет - це лише знак, який наводить дітей на можливий ігровий сюжет або задум, який об'єднує учасників спільної гри, окреслює межу ігрового простору.

Макет "оживає" тоді, коли наповнюється й доповнюється різноманітним предметним матеріалом залежно від ігрового задуму дітей, коли з'являються мешканці уявленого світу, тобто фігурки-персонажі, необхідні для гри. Це можуть бути умовно-узагальнені фігурки людей і тварин у поєднанні з різними багатозначними предметами (умовний пароплав, платформа на колесах тощо).

Ігрові макети умовно поділяють на два типи:

• макети-карти;

• макети-моделі.

Макети-моделі являють собою невелику площину із закріпленою на ній стійкою спорудою - будинком, який має фасадну частину й подане у вертикальному розрізі внутрішнє приміщення цього будинку, достатнє для здійснення в ньому ігрової дії.

У "ляльковому будинку" це кімнати (або кімнати на двох рівнях зі східцями) з невеликою кількістю закріплених у них предметів меблів (стіл, стільці, диван).

Макети-карти - це площини не менше 50 х 60 см із визначеними на них місцями для ігрових об'єктів та ігрового простору. Так на макеті-карті "Вулиці міста" кольором виділяється дорога, тротуар, ігровий майданчик, окрім цього, територія доповнюється будиночками, магазинами, гаражами, автозаправкою, естакадою тощо.

ІГРОВІ МОДУЛІ

Це ігрові комплекти, об'єднані загальною темою (єдиним завданням), яка дозволяє змінювати ігрову ситуацію за задумом малюків. Саме ігрові модулі дозволяють легко створювати уявлене ігрове середовище. В одних випадках вони можуть стати транспортними засобами, в інших - будівельним матеріалом, меблями - залежно від того, що потрібно дітям у грі.

Ігрові модулі виготовляються з поролону у вигляді фіксованих об'ємних форм (куби, циліндри). Модулі різні за величиною, обшиті штучною шкірою або текстилем. Вони легко переносяться дітьми, бо виготовляються із текстилю, замінників шкіри, клейонки та набиваються поролоном. Якщо такі модулі виготовляються для дітей молодшого віку, то вони мають бути привабливими за кольором та оформленням.

Це можуть бути й надувні Гумові елементи, басейни, манежі та ін.

Ігрові модулі легко переносяться дітьми і можуть частково реалізувати потребу творчого моделювання середовища дитиною.

Використання великих нейтральних по відношенню до будь-якого змісту гри предметів-модулів, дає можливість заміщувати не один об'єкт, а цілу предметну ситуацію.

Функціональну багатоваріативність можуть забезпечувати спортивні комплекси або куточки, якщо їх включити в композицію ігрового середовища.

Найпростіша атрибутика, ігровий матеріал, фізкультурне обладнання, підібрані дітьми й розміщені в спортивному куточку, сприяють розгортанню гри. Діти швидко стають артистами цирку, моряками, космонавтами імітують життя та повадки улюблених тварин. Поєднання спортивного та ігрового обладнання в сюжетно-рольових іграх сприяє не тільки розвитку рухів, а й збагачує зміст гри за задумом дітей.

Основна педагогічна функція вихователя - створення різноманітного предметно-ігрового середовища, яке забезпечує дитині активність і відповідає її бажанням та інтересам.

Мета даної програми - розширити змістовий компонент освітньої роботи з дітьми, розкриваючи етнічні, історичні та соціокультурні особливості Західного регіону.
Програма побудована на принципах науковості, інтеграції, системності, комплексності, гуманізації змісту навчання та виховання. «Українське дошкілля» визначає завдання і зміст розвитку дитини віком від двох до шести років. Розгляд кожного вікового періоду розпочинається розділом «Психологічна характеристика дитини», в якому подані вікові характеристики розвитку. Це дає змогу вихователеві орієнтуватись на психологічні особливості розвитку дитини.
Свої завдання дошкільний заклад реалізує у тісній співпраці з сім’єю. Цікавим є те, що в Програму введено напрями роботи «Основи правової культури», «Духовне виховання», «Основи економічної культури».
Рівень розвитку зв’язного мовлення є показником і умовою соціальної активної особистості, а формування такого мовлення сприяє всебічному розвиткові дошкільника, особливо розвиток комунікативної діяльності. З цією метою введено напрям роботи «Мовленнєвий етикет».
У Програмі особливий акцент зроблено на завдання мовленнєвого розвитку дітей старшого дошкільного віку, враховуючи обов’язковість дошкільної освіти з п’ятирічного віку.
Художньо-естетична лінія розвитку представлена такими видами роботи: читання і розповідання художніх творів, інсценування та драматизація за змістом творів художньої літератури, музика, образотворча діяльність. До переліку художніх творів уведені твори Західного регіону (І.Франко, М.Хоросницька, І.Калинець, М.Людкевич, П.Радковець, І.Радковець, Марійка Підгірянка, Олена Пчілка та ін..)
Стратегічною метою дошкільної освіти є розвиток життєвої компетенції дитини, спрямування її на творчість і самореалізацію. Провідною діяльністю дітей дошкільного віку є ігрова діяльність.
З метою охоплення дошкільною освітою всіх дітей дошкільного віку, особливо дітей п’ятирічного віку , Програму можна використовувати також для роботи з дітьми в дошкільних навчальних закладах із короткотривалим режимом перебування, загальноосвітніх, позашкільних навчальних закладах, центрах розвитку.
Програма розвитку дітей дошкільного віку «Українське дошкілля» відображає запити практиків, орієнтує на системність щодо гуманістично спрямованої активної роботи з формування життєвої компетентності дошкільника

Укладачі:

Вавіна Л. С. – к. пед. н., провідний науковий співробітник лабораторії тифлопедагогіки Інституту спеціальної педагогіки НАПН України.

Бутенко В. А. – тифлопедагог вищої категорії, директор центру ранньої допомоги сім’ям „Сходинки подолання”.

Гудим І. М. – к. пед. н., завідувач лабораторії тифлопедагогіки Інституту спеціальної педагогіки НАПН України.

В період дошкільного дитинства акцент розвитку переноситься на самостійну активність, пов'язану з пересуванням у просторі і комунікаціями з однолітками не тільки за допомогою мовлення, але і за допомогою спільної діяльності, що стає складним завданням для дитини з важкими порушеннями зору. В цей час на психічний розвиток дошкільника з порушеннями зору негативно впливають обмежений запас знань і уявлень, труднощі у здійсненні предметної діяльності, а також в просторовому орієнтуванні і пересуванні в просторі. Ці вторинні порушення призводять до уповільнення темпу розвитку та до тривалого перебування дитини на якісно більш низькому рівні психічного розвитку.

У дошкільному віці сліпій дитині доводиться опановувати предметною діяльністю, основними рухами свого тіла, дрібними рухами рук, навичками орієнтування в обмеженому, знайомому просторі тощо, тобто такими видами діяльності, які зряча дитина вже опанувала раніше.